ЄСПЛ визнав порушення прав учасників акції на підтримку ЛГБТ: рішення у першій справі, яку підтримала ГО «Центр «Соціальна Дія» ще у 2013 році
22 жовтня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Шевченко та інші проти України». Суд одноголосно встановив порушення свободи мирних зібрань та права на свободу та особисту недоторканність. Порушення пов'язані із затриманням учасників_ць акції на підтримку прав ЛГБТ у грудні 2012 року та притягненням організаторки до відповідальності.
Це перша справа щодо акції на підтримку прав ЛГБТ, яку ГО «Центр «Соціальна Дія» підтримала і довела до ЄСПЛ. Від подання заяви до рішення минуло понад 13 років. На національному рівні справу вели адвокатки Оксана Покальчук та Галина Бочева, у Європейському суді заявників_ць представляли адвокатки Євгенія Закревська та Юлія Науменко.
Що сталося у 2012 році
8 грудня 2012 року заявники_ці проводили в Києві акцію до Міжнародного дня прав людини. Вони виступали проти законопроєкту про заборону так званої «пропаганди гомосексуальності», який Верховна Рада ухвалила в першому читанні 2 жовтня 2012 року. Напередодні Окружний адміністративний суд міста Києва заборонив проводити акцію на Майдані Незалежності, тому організаторка повідомила КМДА про зміну місця її проведення.
Під час акції двоє людей прорвалися через оточення правоохоронців, розпилили сльозогінний газ і напали на демонстрантів. Правоохоронці затримали чотирьох учасників_ць акції та доставили їх до відділку. Проти затриманих відкрили провадження про адміністративні правопорушення, а організаторку акції оштрафували.
До ЄСПЛ звернулися п'ятеро учасників_ць акції. Суд розглянув по суті скарги трьох із них. Скарги двох інших заявників Суд визнав неприйнятними. Основна причина цього полягала у невичерпанні національних засобів захисту: один заявник не оскаржував затримання в українських судах, інший не довів таке оскарження до кінця.
Що встановив Суд
ЄСПЛ встановив порушення статті 11 Конвенції (свободи мирних зібрань) щодо Олени Шевченко, Богдана Карпуся та Тимура Лисенка.
Олену Шевченко оштрафували за порушення порядку організації або проведення зібрань за частиною другою статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ нагадав, що вже визнав цю норму такою, що не відповідає вимогам Конвенції щодо якості закону (справа Cheremskyy v. Ukraine, no. 20981/13).. Притягнення заявниці до відповідальності на цій підставі порушило її свободу мирних зібрань.
Щодо Богдана Карпуся й Тимура Лисенка українські суди вже встановили відсутність складу адміністративного правопорушення та незаконність затримань. ЄСПЛ дійшов висновку, що затримання, які завадили їм продовжувати участь в акції, не мали законної підстави. Суд також визнав щодо обох заявників порушення статті 5 Конвенції – права на свободу та особисту недоторканність.
Компенсація за незаконне затримання
Українські суди визнали затримання Богдана Карпуся й Тимура Лисенка незаконними, але відмовили у відшкодуванні моральної шкоди через відсутність окремих доказів страждань заявників, наприклад медичних довідок чи свідчень.
ЄСПЛ вказав, що такий підхід є надмірно формалістичним. Обставини незаконного затримання та пояснення людини про пережиті нею страждання не можна відкидати лише тому, що вона не надала додаткових медичних довідок чи свідчень. Вимога таких доказів може фактично позбавляти людей можливості отримати компенсацію. Тому Суд не погодився з Урядом, що заявники втратили статус потерпілих.
Суд присудив Олені Шевченко 3 000 євро, а Богдану Карпусю й Тимуру Лисенку – по 5 000 євро відшкодування моральної шкоди. Україна має виплатити ці кошти протягом трьох місяців. Рішення є остаточним.
Скарги на дискримінацію
Водночас Суд визнав скарги за статтею 14 Конвенції, яка забороняє дискримінацію, неприйнятними. Він зазначив, що заявники_ці не надали доказів упередженості судів щодо ЛГБТІ-спільноти, а Суд не може робити припущень про мотиви, не зазначені в судових рішеннях. Тому встановлені в цій справі порушення стосуються саме свободи мирних зібрань і права на свободу.
Для “Центру «Соціальна Дія»” це рішення порушує питання про зміни, необхідні для запобігання подібним порушенням. Виконання рішень ЄСПЛ передбачає виплату присуджених коштів, усунення наслідків порушень та, за потреби, загальні заходи для недопущення їх повторення.
На нашу думку, висновки Суду мають стати підставою для конкретних дій України:
● Ухвалити нормативно-правовий акт про порядок мирних зібрань. Це системна проблема, адже ще у 2013 році в справі «Вєренцов проти України» (заява № 20372/11) ЄСПЛ вказав, що в Україні немає чіткого законодавчого порядку організації та проведення мирних зібрань. Ухвалений НПА має відповідати стандартам Ради Європи та ОБСЄ, зокрема Керівним принципам щодо свободи мирних зібрань ОБСЄ/БДІПЛ і Венеціанської комісії (2019).
● Припинити незаконні втручання у мирні зібрання. Україна має усунути проблеми, на які ЄСПЛ уже неодноразово вказував у своїх рішеннях. Зокрема цього літа були неодноразові повідомлення про спроби порушити свободу мирних зібрань під час протестів щодо проєкту нового Цивільного Кодексу принаймні у кількох містах України[1].
● Забезпечити реальне відшкодування за незаконне позбавлення свободи. Суди мають оцінювати обставини справи та пояснення людини, уникаючи надмірних вимог до доказування моральної шкоди.
У цій справі ЄСПЛ не оцінював, чи належно поліція захищала учасників_ць від нападників. Проте такий обов'язок держави Суд неодноразово підтверджував в інших справах, зокрема у справі Identoba and Others v. Georgia (no. 73235/12, 2015) щодо нападу на марш до Міжнародного дня боротьби з гомофобією в Тбілісі. Захист учасників_ць від нападів, чітке розмежування дій нападників і тих, хто захищається, та недопущення безпідставних затримань мають бути частиною практики правоохоронців незалежно від того, про які мирні зібрання йдеться. Люди, які публічно виступають на захист прав ЛГБТ+, мають право на захист держави та доступне правосуддя на національному рівні.
[1] https://zmina.info/news/pislya-napadu-na-organizatorok-akcziyi-proty-novogo-czyvilnogo-kodeksu-u-frankivsku-policziya-chotyry-godyny-ne-reyestruvala-zayavu/