Суть справи: декілька батьків заявили, що в трьох міських дитячих лікарнях Києва заборонено входити до приміщення лікарні з дитячою коляскою. Таким чином порушуються права дитини на медичну допомогу. У той же час, лікарні не забезпечували парковки для дитячих візочків, тому батьки з немовлятами (віком від 1 року і менше) не могли потрапити до цих лікарнях або мусили носити своїх дітей на руках, залишаючи дитячі коляски просто на вулиці чи вдома.

Правова позиція ЦСД: забороняти батькам з дитячим візочком доступ до лікарні - це пряма дискримінація та порушення права на здоров'я.

Судова практика: ми позвались до Київської місцевої адміністрації, оскільки вона відповідає за місцеві лікарні та повинна сприяти їм у виконанні правил та процедур. Справа була програна в суді першої інстанції. Але ми подали апеляційну скаргу і в апеляційному суді частково виграли справу. Суд постановив, що дві з трьох лікарень мають обладнати майданчики для візочків.

Результат: справа подана до касаційного розгляду, очікуємо призначення касаційного засідання.

Суть справи: є рішення Київської міської адміністрації про програму, яка називається "Картка киянина", що дає певні соціальні пільги для деяких груп (груп людей, які можуть потребувати додаткового захисту через такі ознаки, як сімейний стан, втрата працездатності, вік тощо). Наш клієнт - батько трьох дітей (ця група включена до програми). Вони - ВПО, живуть та зареєстровані в Києві, подали заявку для отримання "Картки киянина". Заявку подали усі члени родини. Дружина клієнта та троє їх дітей отримали "Картки киянина", але йому відмовили, адже він не є громадянином України, хоча має дозвіл на постійне проживання в Україні.

Правова позиція ЦСД: ми вважаємо обмеження щодо участі у програмі "Картка киянина" - "лише для громадян України", прямою дискримінацією. Саме по собі громадянство не є підставою для того виду соціального захисту, який розробила адміністрація міста Києва. Підставами для отримання соціального захисту є наступні ознаки - сімейний стан (сім'ї з трьома і більше дітьми), вік (65+), статус ВПО тощо. Саме на підставі цих ознак наш клієнт має отримати "Картку киянина".

Судова практика: ми подаємо позов до Київської міської адміністрації. У суді першої інстанції ми частково виграли справу, суд постановив, що оскільки наш клієнт є батьком трьох дітей та ВПО - він має право на програму і йому слід надати карту. Наш клієнт отримав "Картку киянина", але ЦСД звернулися до апеляційного суду, щоб розглянути питання щодо дискримінаційних вимог при наданні соціальних пільг. Апеляційний суд розглянув це питання і підтвердив, що дана вимога (громадянство) є дискримінацією, а вимоги для соціальних виплат мають містити лише підстави через які і надається пільга.

Результат: Київська міська адміністрація змінила свої правила соціальної програми на 2019-2020 роки і ця нова редакція правил більше не містить дискримінаційних вимог. Клієнт ЦСД отримав свою "Картку киянина".

Суть справи: клієнтка ЦСД повідомила сексуальне домагання зі сторони свого університетського викладача. Клієнтка ЦСД на той час була неповнолітньою (батьки підтримали та затвердили позов). Вона повідомила про сексуальні домагання поліції, і зараз слідство триває, поліція намагається змінити кваліфікацію в цій справі.

Правова позиція ЦСД: наш основний інтерес - підтримати поліцейське розслідування і кваліфікацію цього злочину, а також підняти питання про відсутність правових положень в українському законодавстві для таких випадків. Існує відповідальність, передбачена Кримінальним кодексом за зґвалтування (що не застосовується в даному випадку), але не передбачено за домагання (наша клієнтка була неповнолітньою). Також ця справа не може розглянута через призму закону про булінгу, а отже, жертви подібних злочинів не мають доступу до ефективних правових засобів захисту. ЦСД потенційно планує подати цю справу до ЄСПЛ.

Судова практика: ця справа знаходиться на стадії поліцейського розслідування.

Суть справи: ЦСД отримала кілька скарг від батьків, діти яких мають непереносимість лактози і не можуть їсти продукти, що її містять - і це є проблемою в дитячих садках.

В Україні існує положення (спільне між Міністерством освіти та Міністерством охорони здоров'я), яке регулює харчування дітей у дитячих садках. В приватних дитячих садках нема проблем з вилученням з раціону продуктів, що містять лактозу та заміною їх іншими, але в багатьох державних установах адміністрації посилаються на міністерське положення і стверджують, що вони не можуть змінювати дієту дітей та замінити продукти. Таким чином, адміністрації державних садочків або просять батьків самостійного годувати дітей або просто не дають достатню кількість їжі - вилучаючи страви, не замінюючи їх.

Правова позиція ЦСД: відсутність положень щодо дітей з непереносимістю лактози призводить до ситуації, коли такі діти не можуть повноцінно перебувати в дитячому садку, а їх харчування або зменшене, або несе в собі загрозу здоров'ю - якщо вони будуть споживати продукти, що містять лактозу. Це - випадок непрямої дискримінації. Тож міністерства мають розробити та прийняти спеціальне положення для таких випадків.

Судова практика: суд визнав протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я України щодо невжиття заходів для розроблення норм заміни продуктів для дітей з лактозною недостатністю

Суть справи: під час першого туру президентських виборів ЦСД побачили багато скарг на недоступності виборчих дільниць для людей з інвалідністю - багато хто не зміг самостійно проголосувати або потребував сторонньої допомоги щоб потрапити на виборчі дільниці. Під час другого туру ЦСД з двома клієнтами зафіксували усі елементи недоступності, і після дослідження відповідного законодавства вирішив подати позов до Національної виборчої комісії за нехтування своїм зобов'язанням передбачити стандартні критерії доступності до обрання та призначення кожної виборчого дільниці. В Україні для виборчих дільниць зазвичай обирають будівлі шкіл.

Правова позиція ЦСД: нехтування включенням критеріїв доступності до стандартної оцінки місця до того, як воно обране виборчою дільницею є непрямою дискримінацією за ознакою інвалідності.

Судова практика: суди відмовили у задоволенні позову, але ЦВК створила робочу групу з питань забезпечення реалізації та захисту виборчих прав людей з інвалідністю, яка працює над нормативним забезпеченням жоступності виборчого процесу

Суть справи: Клієнт ЦСД - людина з інвалідністю, користується візком. Вона живе у багатоквартирному будинку, який не обладнано пандусом. Вона кілька разів зверталася до місцевої адміністрації і просила побудувати пандус для неї. Після відмови вона замовила експертизу та отримала технічне експертне рішення, що відповідно до стандарту її будинку, не можна побудувати пандус. Після цього вона подала заявку на зміну умов життя відповідно до норми Конвенції про права людей з інвалідністю, яка є частиною законодавства України. Їй відмовили у зв'язку з тим, що немає положення, яке регулює зміну квартири. Їй порадили продати свою квартиру та придбати нову.

Правова позиція ЦСД: відсутність можливості зміни житла означає, що держава не виконує своїх зобов'язань відповідно до Конвенції та національного законодавства і, таким чином, непрямо дискримінує нашого клієнта.


Судова практика: суд в першій інстанції визнав протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо нерозгляду проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України" і зобов`язав Кабмін вжити заходи щодо розгляду проекту Закону